| назва |
| Термiн Бурдон означає постiйний звуковий тон на фонi мелодiї, частiше в музицi давнiй фольковiй або в будовi народних iнструментiв (дуда, лiра колісна, дримба etc.) |
|
III Nagroda ufundowana przez firme Ergo Hestia zespolowi BURDON ze Lwowa za spontanicznosc, energie i radosc grania na scenie.
http://www.mikolajki.serpent.pl/
Цiкавим було те, що учасники гурту самi влаштовували собi пiдтанцьовки в пiснях, що дуже заводило народ.
rock.lviv.ua
У першы дзень увесь горад "адрываўся" на Гарадскiм пляцы пад старажытную музыку i фольк-мадэрн ад украiнцаў "Бурдон"...
Сяргей Будкiн, Менск-Навагрудак
|
| рецензiї |
Mikolajki Folkowe 2004
Заснований у Львовi в 2002 роцi бенд спецiалiзується перш за все на виконаннi народної музики Карпат, та джерела його iнспiрацiй знаходяться на теренах мало не цiлої Європи, вiд Скандинавiї до Балканів.
Могилянський Портал
Рецензiя на виступ в Києво-Могилянськiй академiї (т.зв. Танцi в Могилянцi)
Український Готичний портал
Рецензiя заключного концерту фестивалю середньовiчної музики Мiстерiя 2002 у Львовi, i нашого виступу зокрема. |
|
| гурт |
 |
Львівський фольк бенд, створений у 2002 році, виконує музику iнспiровану переважно схiдно-європейським і, зокрема, карпатським фольклором, проте джерела його натхнень знаходяться на теренах мало не цiлої Європи, від Скандинавiї до Балканiв. Задля кращого вiдтворення давнього та живого звучання етнiчної музики, гурт використовує народнi iнструменти, часто досить незвичнi, як от давня фiделя, балканська бузукi і тапан, українська ліра колісна, схiдна дарабука тощо. Та попри фольклорні впливи музиканти домагаються сучасного, свiжого трактування традицiйної музики, не претендуючи на автентичну вiдповідність матерiалу.
Серед здобуткiв гурту участь у багатьох етно-фестивалях України, Польщі та Білорусі: |
| 2002 |
Містерія Фестиваль середньовічної музики |
Україна, Львів |
| 2003 |
Флюгери Львова Джаз фольк фестиваль |
Україна, Львів |
|
Світ Традицій Фестиваль етнічної музики |
Україна, Київ |
|
Меч луцького замку Середньовічний фестиваль |
Україна, Луцьк |
| 2004 |
Рейвах Фестиваль рок музики |
Україна, Тернопіль |
|
Вакуум Фестиваль рок музики |
Україна, Вінниця |
|
Шешори Фестиваль етнічної музики |
Україна |
|
Лемківська Ватра Фестиваль лемківської культури |
Польща, Ждиня |
|
Навагрудак Середньовічний фестиваль |
Білорусь |
|
Меч луцького замку Середньовічний фестиваль |
Україна, Луцьк |
|
Mikolajki Folkowe Фестиваль фольк музики |
Польща, Люблін |
| 2005 |
Шешори Фестиваль етнічної музики |
Україна |
|
Лемківська Ватра Фестиваль лемківської культури |
Польща, Ждиня |
|
Європа Центр Музичний фестиваль |
Україна, Рахів |
| 2006 |
XII JAZ Festiwal Muzyki Improwizowanej |
Польща, Забже |
|
Навагрудак Середньовічний фестиваль |
Білорусь |
|
Bart Folk Fest Музичний фестиваль |
Польща, Бартошице |
|
Шешори Фестиваль етнічної музики |
Україна |
|
Флюгери Львова Джаз фольк фестиваль |
Україна, Львів |
|
Ukraina VIVA! Фестиваль української культури |
Польща, Вроцлав |
|
Mikolajki Folkowe Фестиваль фольк музики |
Польща, Люблін |
Фолькові експерименти гурту починалися зi скандинавcької народної музики, далi дiапазон розширився до европейської, а згодом до східно-европейської музики. Коло їх етнографiчних зацiкавлень нiколи не обмежувалось окремим регiоном, тому в програмi є також бельгiйськi, англiйськi, провансальськi, сицилiйськi, французькi танцi.
На сьогоднішній день київською рекординговою компанією Атлантік видано дебютний компакт-диск Бурдону під назвою Re:Карпатія, на котрому окрім мадярських чардашів, молдавської кадинжи та циганської польки можна почути й центрально-українські пісні, лемківські та русинські балади, а також гуцульські коломийки. Альбом містить також давні традиційні танці від чанґо (csángó) - етнічної меншини мадярів з територій Молдавії, які зберегли в своїй народній музиці характерні балканські та румунські ритми.
" Олена Єременко - скрипка, спів
" Оксана Гринько - спiв
" Любомир Іщук - таіко, дарабука
" Iван Огар - контрабас
" Рост Татомир - бузукi, спiв, ліра колісна
|
Народилася в Кiровоградi. Освiта: музична школа та Кiровоградьке музичне училище, Львiвська музична академiя по класу скрипки.
На скрипцi грає з чотирьох рокiв. Першi не-класичнi "проби пера" вiдбулися разом з кiровоградською групою Ихтиандр один у папы дельфин та Madman. Вже у Львовi, в 1998-му роцi, грала разом з Королiвськими Зайцями, а згодом i з фольковими Право на Казку. За плечима також спiвпраця з київською групою Вiранда та запис акустичного альбому з вокалiстом групи Сбей Пепел's - Сергiєм (Франц) Французовим. З 2002 року - незмiнна перша скрипка Бурдону.
З її слiв: «Музицi корiння, тобто фольку, притаманна магiчна сила притягування. Вона дивним чином зачаровує, i якщо ти хоч раз почув щось по-справжньому шаманське, тобi вже нiколи не бути таким, як ранiше...»
Народилася у Львовi. З шести рокiв навчалася в Спецiальнiй муз. школi iм. С. Крушельницької по класу фортепiано. Зараз — студентка факультету культури i мистецтв ЛНУ.
З 2002 року була учасницею вокального фольк-трiо Сонях, який брав участь у фестивалi Лемкiвська Ватра 2003, а вже в 2004 роцi як спiльний проект Сонях+Бурдон (Ростик Татомир, Олена Єременко, Марина Зубова i Оксана Гринько). З того часу є постiйним учасником Бурдону.
Найгiрший момент: втрата голосу на 2 тижнi. Найкращi моменти: коли може спiвати i мандрувати по свiтi i по горах. «Найкраще може передати стан душi тiльки пiсня, не залежно вiд того, яка вона — українська чи нi, зi словами чи без них»
Народився в Ужгородi. Освiта: музична школа по класу гiтари, Ужгородський коледж мистецтв, Львiвська академiя мистецтв (кафедра графiчного дизайну).
По справжньому музикувати почав на поч. 90-их в кiлькох ужгородських рок-групах та акустичному проектi Aliens яко гiтарист. За барабани взявся у Львовi, на хвилi зацiкавлення музикою народною та давньою. В 1998-2001 як гiтарист та перкусист був членом львiвського фолькового проекту Право на Казку, учасник безлiчi сейшенiв та проектiв не розвинутих до iдентифiкацiї.
Також троха фотографує. Працює на нивi графiчного дизайну. Грає на бузукi, дарабуцi, тапанi, дримбах, мандолiнi. Танцює мадярськi традицiйнi танцi та веде художнє керiвництво проекту.
|
Окремі подяки всім, хто творив або далі творить неповторність бурдонового звучання:
Едуард Іванюшенко - перкусійні інструменти, дримба, фуяра, сценографія; Сергiй Коровяцький - вiолончель; Тарас Драк - фідель, віолончель; Дмитро Подолянчук - гітара, мандоліна, ребаб; Дарiя Тихонова - флейта; Дмитрo Іглiн - альт; Юлiя Таранчук - флейта
а також всім, хто долучався до нас в якості спеціальних гостей:
Марина Зубова - спiв; Сергiй Топор - акордеон; Стас Зубцов - дуда, флейти, tabor & pipe; Ганзя Фурманчук-Іванюшенко - спiв; Богдан Попов - джємбе; Rafal Maminski (Yerba Mater) - саз, спiв горловий; Bartek Palyga (Yerba Mater) - кеманче, басоля, спiв алiквотовий; Данило Перцов - шалмей, лiзард, шалюмо, тромбон, серпент; Нiна Харокоз - акордеон; Костянтин (Буш) Бушинський (Очеретяний Кiт) - бубни; Володимир Войчишин (Очеретяний Кiт) - перкусiя
|
|
