|
|
credits |
© 2006 Фольк Бенд Бурдон
© 2006 Атлантік Рекордс
© 2006 Обкл.: Ростислав Татомир
|
|
|
|
reviews |
Гурт Бурдон, який є для мене великим відкриттям, сміливо можна назвати першою українською фольк-групою. Звичайно, є в тій країні чудові традиційні капели, що реконструюють автентичний фольклор чи навпаки, творять сучасний фольк-рок, але Бурдон точно є першим представником фольку акустичного. Цікаві також джерела, з яких вони черпають натхнення (Україна, Румунія, Угорщина), інструментарій, спосіб аранжацій з впливом традиційної музики та професійний рівень виконання.
Bogdan Bracha
Оркєстра Св. Миколая
Люблін
Царіє і другі - пошто шествіє Ваше і к чєму такіє драгія дари і поклон пріношаше! Зрітє бо, волхвы на востоцы моцно піруютъ знают же, что скоро невєроятне почуютъ. Се група БУРДОНЪ, ізвєстна во странах многіхъ, вєчна помощь слабих і защіта убогіхъ! Королі народного мотіва любу пєсню ісполнятъ хорошо і красіво! Етнічнаго смичка віртуози вимутъ з вашего сєрдца сєрдєчния занози! Тож зєвоту і лєность отверзніть откровєнно і сідайте внімать звуцем пронікновєнним! Пустить слізу даже афріканский слон! На фестивалі Шешори - група БурдонЪ!
Павло Нечитайло
Пропала Грамота
Кам’янець-Подільський - Київ
|
|
|
|
Re:Каpпатія
Дебютний альбом львівського фольк бенду презентує сучасну етнічну музику, інспіровану східно-європейським фольклором переважно карпатських теренів. Ви почуєте тут не тільки мадярські чардаші, молдавську кадинжу та циганську польку, але й центрально-українські пісні, лемківські балади та гуцульські коломийки. Альбом містить також давні традиційні танці від чанґо (csángó) - етнічної меншини мадярів з територій Молдавії, які зберегли в своїй народній музиці характерні балканські танцювальні ритми.
Прослухати аудіо-треки альбому
|
01. |
Gergelytánc | Sîrba Давнiй угорський танець вiд народностi csángó. Так зветься етнiчна група мадярiв, якi мешкають на схiд вiд Карпат, на територiях молдавської Румунiї. Друга мелодія - трансильванська Сирба. |
02. |
Kadynja Молдавська кадинжа, яка потрапила до нас з Росії. |
03. |
Ружа Цієї лемківської пісні ми навчились від Юлії Дошни. (текст) |
04. |
Polsko-Magyar Set Балканський сет, що поєднав польську та угорську мелодіії, ми, до того ж, розбавили легкими орієнтальними впливами. |
05. |
Чорна Кура Подкарпатська народна. За основу взято русинську версію з західних околиць Закарпаття, та останнiй куплет (вiд дiвчини) спiвають на Лемкiвщинi. (текст) |
06. |
Lábos Magyaros | Hojna Перша частина — мадярський чардаш, мелодію якого Михайло привіз з Латвії, друга — від угорської танц-хол капели Esztenás Együttes, які досліджують музику чанґо (csángó) з Молдавії. |
07. |
Душко Моя Цю давню подкарпатську баладу Ростику нагадав Зміцер Вайцюшкєвіч (Білорусія) — конферансьє фестивалю Mikolajki Folkowe 2004 пiд час нiчної забави учасникiв конкурсу Scena Otwarta. (текст) |
08. |
Коломийка Сет складається з трьох частин: гуцульська коломийка; бойкiвська коломийка, яку з глибин нашої генетичної пам’ятi видобули Orkiestra Sw. Mikolaja та Надобридень; мадярський танець. (текст) |
09. |
Segoiner Polka Примандрувала до нас зі шведського нотного збірника, і назва її перекладається як "Циганська полька". |
10. |
Млинок Давня українська пiсня, яку ми приправили схiдними бубнами. Дісталася нам у спадок від вокального тріо Сонях, в якого ми поцупили нашу співачку Оксану Гринько. (текст) |
11. |
Eddig Vendég Мадярська народна, якої ми навчились від Muzsikás. Універсальна історія про п’яничку, який відмовляється йти з шинку. "Гей, шинкарю! Візьми-но ціпок і вижени геть того пияка!" (текст) |
12. |
Русалоньки Давня центрально-українська обрядова пісня, співана жіночими голосами. |
13. |
Horá Трансильванський народний танець Хора, якого наш фiдлiст Михайло навчився в ... Швецiї. |
14. |
Kecskés Традиційний танець від csángó (чанґо), в інструментальній музиці котрих домінують характерні румунські та балканські ритми. |
15. |
Коляда (текст)
|
|
" Олена Єременко - скрипка, спів (10, 12, 15), дзвіночки (15)
" Оксана Гринько - спів
" Любомир Іщук - інструменти перкусійні, спів (15)
" Іван Огар - контрабас
" Рост Татомир - бузукі, спів (3, 5, 7, 11), ліра колісна (1, 15)
почесний гість:
" Михайло Качалов - фіделя, спів (15)
© Запис здійснено Олегом Бурдяком за допомогою двох мікрофонів через ламповий попередник безпосередньо на CD Recorder без жодних міксувань, редагувань та накладок у лютому 2006 року в храмі Св. Лазаря у Львові (фото)
Завантажити альбом в форматі MP3: 256 kbps MP3, 104 MB
|
|