english versionwersja polska bandcontactsmusic mp3medialinks
зміст

Фестиваль

Дівиця
Fato mori dusmanke

Тайстра Чугайстра

Веснянка
Лобода
Варваша
На кладочці

Вам колядочка

Миколай
Дєкуймо Богу
Сам пан у злоті
Коляда
Нова радість
Чи дома
Там на річці Йордані
Тропар
По всему світу

Re:Карпатія

Ружа
Чорна Кура
Душко Моя
Коломийка
Млинок
Eddig Vendég
Коляда


Ajde Jano
Степанида
albumscollectionssongs
Дівиця (сл. і муз. Макса Паленка)
Перша авторська пісня, яку ми наважились зіграти, була написана ще в 1998 році, в часи нашої співпраці з Максом в акустичному проекті Право на казку.


Йшла дівиця по вулиці
Рип-рип, слід під чобітками
Рум'яна як полуниця
В хустці коси колосками
     А за нею сніг нищечком собі йде, собі йде
     І стежечку по словечку до розмови кладе
     Йшла дівиця по вулиці
     Рип-рип-слід під чобітками

Розповіж мені, дівчино
Хто ти і як тебе звати
Де уся твоя родина
Де твій батько і де мати
     Розповідь мені, дівчино, куди йдеш, куди йдеш
     Да у плетеній торбині шо несеш, шо несеш
     Я за так не одчеплюся
     Так шо мусиш одвічати

Як багато будеш знати
Так на завтра і розтанеш
Ім`я моє таке чудне
Скажу - не запам`ятаєш
     А уся моя родина то і є я сама
     Бо ні батечка ні неньки вже на світі нема
     А торбина – на хлібину
     Бо в кишені гривню маю

Чи пшениця не вродила
Чи мукою не розжилась
Чи із піччю посварилась
Чи на дрова поскупилась
     Чи в усьому винна курка що яєць не дала
     Шо ти хліба до празника не спекла, не спекла
     Чом ідеш по чужих людях
     Одповіж мені на милість

І пшениця уродила
І мукою запаслася
Й курка зара так несеться
Як ше зроду не неслася
     Та не знаю я навіщо в тісті руки місить
     Як за тую паляницю лиш було б чим платить
     Чом це я, як гроші маю
     Та й коло печі б товклася

* * *

Веснянка

Ой дай Боже весну почать
Ой весну красну звеличать

Ой весно, весно, весняночко
Де твоя дочка паняночка

Десь у садочку шиє сорочку
Десь у Орини кроїть перини

Десь у Орини кроїть перини
Десь у Одарки кроїть подарки

Десь у Одарки кроїть подарки
Десь у Авдьошки шиє подушки

Ой там на морі на синьому
Ой там ялина потопала

Ой там ялина потопала
Собі дубочка пригукала

Ой ти дубочку сив-голубе
Ой не дай мені загинути

Ой не дай мені загинути
На морі віток покинути

Ой нехай тобі ялинь дає
Бо он з тобою шумить в гаю


Ой дай Боже весну почать
Ой весну красну звеличать

* * *

Лобода

Ой побреду побреду
По коліна в лободу
Чи я в тебе наймичка
Що я боса хожу

Як я в тебе наймичка
То ти мені заплати
Як я в тебе хазяюшка
Черевички купи

Купи мені черевички
За цілого п'ятака
Щоб я зранку до вечора
Вибивала гопака

Ти не піп, ти не дяк
Не цілюй мене так
Нехай мене поцілює
Запорізький козак

Запорізькі козаки
Вони добрі люди
Обернеться, поцілює
Злипаються губи

Очерет, осока
Чорні брови в козака
На те мати родила
Щоб дівчина любила

Очерет, осочина
В тебе жінка позичина
Брешете, вражі люди,
Оженюся - жінка буде

* * *

Варваша

Да наша доня Хомина
Да по бережку ходіла, да

     На-варва-ша до-ворво-ня
     Хо-ворво-мина-варва
     По-ворво бере-верве-жку
     Хо-ворво-діла-варва

Да по бережку ходіла
Да на купину ступіла, да

     По-ворво бере-верве-жку
     Хо-ворво-діла-варва
     На-варва купи-вирви-ну
     Сту-вурву-піла-варва

Да на купину ступіла
Да білу ніжку пробіла, да

     На-варва купи-вирви-ну
     Сту-вурву-піла-варва
     Бі-вірві-лу ні-вірві-жку
     Про-ворво-біла-варва

Да білу ніжку пробіла
Да до лікаря сходіла, да

     Бі-вірві-лу ні-вірві-жку
     Про-ворво-біла-варва
     До-ворво ліка-варва-ря
     Схо-ворво-діла-варва

А лікар Ванька молодой
Да синя криша, новой дом, да

     Лі-вірві-кар Ва-варва-нька
     Мо-ворво-лодой-ворвой
     Си-вирви-ня кри-вирви-ша,
     Но-ворво-вой дом-ворвой

* * *
На кладочці

На кладочці стояла
Личко своє вмивала

Личко моє білеє
Кому будеш вірнеє

А всім хлопцям байдуже
Тому мені жаль дуже

* * *
Миколай

Ой хто хто Миколая любить
Ой хто хто Миколаю служить
     Тому Святий Миколай
     На всякий час помагай
     Миколай

А Діва Марія Миколая любить
А Діва Марія Миколаю служить
     Ой ти Святий Миколай...

А Діва Марія сина породила
А Діва Марія сина породила
     Ой ти Святий Миколай...

А породивши в яслах положила
А породивши в яслах положила
     Ой ти Святий Миколай...

А положивши янголів зібрала
А положивши янголів зібрала
     Ой ти Святий Миколай...

* * *
Дєкуймо Богу
Гуцульська обрядова, співана чоловіками у супроводі телинки (тип давньої відкритої флейти).

ЖЕ Дєкуймо Богу Йсусу Христови
ЖЕ Ми будемо Вам колядувати
ЖЕ Колядувати Христу співати
ЖЕ В Єрусалимі богаті люди
ЖЕ Будують мости з жовтої кости
ЖЕ Тими мостами Йсус Христос ішов
ЖЕ Стрітила Єго Божая Мати
ЖЕ Час би нам Синку повечеряти
ЖЕ Вни вечеряли та й розмовляли
ЖЕ Нате Вам Мамко від пекла ключі
ЖЕ Повипускайте всі грішні душі
ЖЕ Лиш одну душу не випускайте
ЖЕ Що тота душа на зорі жила
ЖЕ Що незважала отця та й матір
ЖЕ Що не зважала словом корила
ЖЕ Ще й другу душу не випускайте
ЖЕ Що тота душа на зорі жила
ЖЕ Що не приймила бідного в свій дім
ЖЕ Що не приймила не пригледіла
ЖЕ То сі дві душі навіки в пеклі
ЖЕ Навіки в пеклі будуть горіти
ЖЕ Вінчуємо Вам щастєм здоровлєм
ЖЕ Щастєм здоровлєм многими літьми
ЖЕ Многими літьми ще й сими свєтьми

* * *
Сам пан у злоті
Давня гуцульська коляда потрапила до нас з польових записів Остапа Костюка.

Сам пан у злоті єго челядочка
Гордий і пишний гречний леґіню
У злоті
Гарно же собі ти починаєш
Конями граєш мечем махаєш
Та й на Київ вже виступаєш

Та й у неділю та всі міщани
Зачєли ж они в бубні бубніти
В бубні бубніти, дзвони дзвонити
(Зачєли ж они в трубки трубити
В трубки трубити, в бубні бубніти)


Та й зачели раду робити
Єкі же дари сему пану дати
Видали ж йему коника в сідлі
Коника в сідлі, стремена срібні

Ой він на тото тай не дививсі
(Ой він на тото й не подививсі)
Тай ще гірше він розлютивсі
Конями грає, мечем махає
Тай до Києва вже приступає

Як тото вчули усі міщани
Зачєли ж они в бубни бубніти
В бубни бубніти, в дзвони дзвонити
Та й зачели знов сі сходити

Радочку радити думку гадати
Єкі же дари й сему пану дати
(Винесли ж єму кару і злото)
Видали ж йему й коника в сідлі
Коника в сідлі, стремена срібні

Тай ще до цего дівчину в вінци
Ой він на тото тай подививсі
Та й до дівчинки він прихиливсі
Дівчинку любу повів до шлюбу

Горох ізїли тай зелененьке
Кому весіллє та й веселеньке
Вам колідочка, нам пива бочка
Бочка і бочка хоч коновочка

Тай сего смішку хоч по келішку
Вінчуємо ж ті щасті-здоров’є
Щасті-здоров’я тай з родичами
Зо всіма твоїми приятелями
У злоті

* * *
Нова радість

Нова радість стала
Яка не бувала
     Над вертепом звізда ясна
     Світу засіяла

Де Христос родився
З Діви воплотився
     Як чоловік пеленами
     Убого повився

Пастушки з ягнятком
Перед тим дитятком
     На колінця припадають
     Царя Бога вихваляють

Ой ти царю, царю
Небесний владарю
     Даруй літа щасливії
     Сему дому господарю

* * *
Чи дома

Чи дома дома наш пан хазяїн
Бог єму
   Дай єму, Боже,
   щастя-здоров'я
   В єго дому

В пана Івана умная жена
Бог єму
   Дай єму, Боже,
   щастя-здоров'я
   В єго дому

За столом сидить, три чарки держить
Бог єму
   Дай єму, Боже,
   щастя-здоров'я
   В єго дому

Діток зростити, нас пригостити
Бог єму
   Дай єму, Боже,
   щастя-здоров'я
   В єго дому

* * *
Там на річці Йордані

Там на річці на Йордані
     Щедрий вечір
     Добрий вечір
     Добрим людям
     На здоров'я

А там мати ризи прала
     Щедрий вечір
     Добрий вечір...

Та й попрала, повішала
     Щедрий вечір
     Добрий вечір...

На ялині на калині
     Щедрий вечір
     Добрий вечір...

Прилетіли янголята
     Щедрий вечір
     Добрий вечір...

Взяли ризи на крилята
     Щедрий вечір
     Добрий вечір...

Та й понесли на небеси
     Щедрий вечір
     Добрий вечір...

А небеси отворились
     Щедрий вечір
     Добрий вечір...

Ми хрещені поклонились
     Щедрий вечір
     Добрий вечір...

* * *
Тропар
Церковно-слов'янський Тропар русини центральної частини Закарпаття співають на Різдво яко вступ (інтродукція) до всім відомої колядки По всему світу.

Рожденство Твоє, Христе Боже наш
Восъія мирови світ розума
В нем бо їже звіздам служащія звiздой учахуйся
Тебі кланятися, Солнцу правды
І Тебе відіти со восоти Востока
Господи, слава Тебі!

* * *
По всему світу
 
По всему світу стала новина
Діва Марія сина родила
В ясльох положила, сіном притрусила
Господнього сина

Діва Марія Бога просила
В що ж би я сина свого сповила
Ти, небесний царю, пришли мені дари
Сему господарю

Зійшли ангели з неба до землі
Принесли дари Діві Марії
Три свічкі воскові ще й ризи шовкові
Ісусу Христові.

* * *
Ружа
Цiєї лемкiвської пiснi ми навчилися вiд Юлiї Дошни, котра почула її у виконанні Зарпатського хору.

Ой у саду ружа посаджена
Каже хлопець же я не червена
Та най каже бо я не журюся
Кому-м мила тому сподоблюся

Не кладу на личко червенило
Мене в полi сонце припалило
Припалило спереду i збоку
А я собi дiвчина нiвроку

Мене мати в плахтi колисала
У криницi кождий день купала
Ой купала, та й забыла втерти
Буду файна до самої смерти

* * *
Чорна Кура
Подкарпатська народна. За основу взято русинську версію, а останнiй куплет (вiд дiвчини) спiвають на Лемкiвщинi.

Як iйшов я з Дебрецина додому
Зайшла менi чорна кура дорогу
     Іди, іди, чорна кура, додому
     Не заваджай, не заваджай на дорозi никому

Як iйшов я з Дебрецина до Хусту
Тай знайшов си вишиваную хустку
     Ой ци мила, ци не мила ю шила
     Лем би она, лем би она вишиваною была

Як-ем iйшла вчера гвечер з Панського
Здибала-м там на дорозi милого
     Так ня стискав i притискав до себе
     Ци ты пiдеш, ци ты пiдеш, драга душо, за мене

     * * *
Душко Моя
Цю давню русинську та лемківську пiсню Ростику нагадав п. Зміцер Вайцюшкєвіч, конферанс’є фестивалю "Mikołajki Folkowe 2004" пiд час нiчного сейшн-майстер-класу в гуртожитку за участю лауреатiв та найактивнiших учасникiв конкурсу Scena Otwarta.

А ти мила
А ти мила што-сь думала
Кедь сой ввечер
Кедь сой ввечер зо мноу спала
     Тота єдна думка моя
     Же ти не мiй а я не твоя
     Душко моя

Чого єш ся
Чого єш ся погнiвала
Кой єс щиро
Кой єс щиро не думала
     Забудь мила то гнiвання
     Бо то было на прощання
     Душко моя
Од тих думок
Од тих думок серце болить
Хто на двоє
Хто на двоє любов дiлить
     Моя любов знат лем тебе
     Не ходь ку двом придь до мене
     Душко моя

     * * *
Коломийка
Сет, який ми звикли грати, складається з трьох частин: 1. Гуцульська коломийка, 2. Бойкiвська коломийка, яку з глибин нашої генетичної пам’ятi видобула польська Orkiestra Sw. Mikolaja та бойківська Надобридень, 3. Мадярський танець.

Мене мати породила
Коло сiяночок
Тепер така-м до роботи
Як до спiваночок

А в недiлю пиво пила
В понедiлок спала
А в вiвторок снопiв сорок
Пшеницi нажала
А в середу звезла
В четвер змолотила
А в п’ятницю позбирала
В суботу пропила

А я собi дримбу куплю
Хоч би-м була боса
Шоби дримба вигравала
Коло мого носа

* * *
Млинок
Давня українська пiсня, котру ми приправили африканськими бубнами, дісталася нам у спадок від вокального тріо Сонях, в якого ми поцупили нашу співачку Оксану Гринько.

Там на горi млиночок, млиночок.
Кiнь мене несе, тихо йде й у поле.

А там дiвочок таночок, таночок.
Кiнь мене несе, тихо йде й у поле.

Помiж ними сам Іван, сам Іван.
Кiнь мене несе, тихо йде й у поле.
А вiн собi дівку брав, дівку брав.
Кiнь мене несе, тихо йде й у поле.

Ходи жiнко зо мною, зо мною.
Кiнь мене несе, тихо йде й у поле.

Будеш менi жоною, жоною.
Кiнь мене несе, тихо йде й у поле.

* * *
Eddig Vendég
Мадярська традиційна пісня, якої ми навчились від Muzsikás. Універсальна історія про п’яничку, який відмовляється йди з шинку. " — Гей, шинкарю! Візьми-но ціпок і вижени геть того пияка!"

Eddig vendég jól mulattál
Ha tetszenék, elindulnál

Szaladj gazda, kapjál botra
A vendéget inditsd útra
Szaladj gazda, kapjál botra
A vendéget inditsd útra
Ettél, ittál, jól mulattál
Ordög vigyen, indulhatnál

Szaladj gazda, kapjál botra
A vendéget inditsd útra
Szaladj gazda, kapjál botra
A vendéget inditsd útra

* * *
Коляда

Ой через поле, та й широкеє.
Святий вечур, та й широкеє.

Та й через море, та й глибокеє.
Святий вечур, та й глибокеє.

Тудою ішла Божая мати.
Святий вечур, Божая мати.

Божая мати сина шукати.
Святий вечур, сина шукати.

Та й стріла вона три янголички.
Святий вечур, три янголички.
Три янголички, три коляднички.
Святий вечур, три коляднички.

Чи не бачили сина моєго?
Святий вечур, сина моєго.

Сина моєго - Бога вашего.
Святий вечур, Бога вашего.

А один каже, ми й не бачили.
Святий вечур, ми й не бачили.

А другий каже, та й признаймося.
Святий вечур, та й признаймося.

А третій каже, у пана Йвана.
Святий вечур, у пана Йвана.

* * *
Ajde Jano
Ця сербська народна пісня є, певно, однією з найвідоміших балканських балад. Існує безліч її різноманітних версій, але це не може стримати нас і далі її виконувати. "Нумо, Яне, нумо, душо, продаймо хату і коня, а самі граймо наше коло (традиційний балканський танець)."

Serbian traditional. This beautiful song is maybe the most famous balkan folk ballad we've ever known, and we've already heard a huge number of different versions, but it can't stop us to play it further.


Ajde Jano, kolo da igramo
Ajde Jano
Aide dušo, kolo da igramo.

Ajde Jano, konja da prodamo
Ajde Jano
Aide dušo, konja da prodamo.
Ajde Jano, kuçu da prodamo
Ajde Jano
Aide dušo, kuçu da prodamo.

Da prodamo, samo da igramo
Da prodamo
Jano dušo, samo da igramo.

* * *
Степанида
Цiєї української пiснi з дещо схiднiших вiд Карпат теренiв нас навчила Ганзя Іванюшенко

Ой ходила Степанида по воду,
Та й впустила срiбнi ключики в воду.
Та раз, два, три ключi, люлi-люлi,
Та й впустила срiбнi ключики в воду.

А хто ж мої срiбнi ключики знайде,
Той зi мною ночувати буде.
Та раз, два, три ключi, люлi-люлi,
Той зi мною ночувати буде.

Обiзвався старий чорт, старий чорт,
А я тiї срiбнi ключики знайшов.
Та раз, два, три ключi, люлi-люлi,
А я тiї срiбнi ключики знайшов.
А я тiї срiбнi ключики знайшов,
Та й до тебе ночувати прийшов.
Та раз, два, три ключi, люлi-люлi,
Та й до тебе ночувати прийшов.

А я за тi срiбнi ключi заплачу,
З старим чортом ночувать не хочу.
Та раз, два, три ключi, люлi-люлi,
З старим чортом ночувать не хочу.

* * *